І знову про любов…
І знову про любов…
Кохати – нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати – це щомиті дивуватись,
Це задихатись з подиву – любові.
Про кохання радять не говорити, бо про нього вже все сказано... Але ж так хочеться якомога частіше вдихати аромат закоханості, насолоджуватися цим надзвичайним почуттям.
З самої появи на світ кохання було суперечливим, мінливим. І все ж воно залишалося завжди юним, прекрасним, новим і несподіваним.
Такими словами розпочинали розважальний вечір, присвячений коханню, весні, красі, ведучі дійства Пустовіт Крістіна та Вітвіцька Анастасія. Зачарувавши гостей натхненно прочитаними віршами, дівчата побажали усім пізнати справжнє взаємне кохання і застерегли використовувати це прекрасне почуття з корисливою метою.
Свирид Петрович Голохвостий із п҆єси М.Старицького «За двома зайцями» спробував, закохавши в себе Проню Прокопівну, поживитися її багатством, але врешті-решт осоромився на весь Київ. Ситуація повчальна і актуальна не лише у 19 столітті, а й у наш час.
Якраз за мотивами цього твору старшокласники підготували виставу і представили її на сцені. Глядачам дуже сподобалася гра головних героїв: Тішин
а Іллі (Голохвостий), Гуцаленко Ангеліни (Проня Покопівна), Пустовіт Лізи (Секлита Лимариха),
Обертинської Каті (Галя), Щуренка Дмитра (Степан), Олійника Романа (Сірко), Ювшин Оксани (Сірчиха), Вознюк Альони (Химка). Незабутні образи також створили школярі, що виконували другорядні ролі – Войтенко Артем та Рудий Ілля (друзі Голохвостого), Бугрим Діана і Козловська Альона (куми Лимарихи), Антонов Саша (приятель Степана), Бондаренко Саша (банкір).
Присутні в залі весело сміялися, спостерігаючи за пригодами Голохвостого. Захоплено сприйняли постановку. Тому усіх учасників вистави, після її закінчення, глядачі вітали заслуженими оплесками.
Костюк Л.В. учителька зарубіжної літератури