Бібліотека -заклад надзвичайний
Бібліотека – це один з найважливіших продуктів розвитку людської цивілізації . З грецької перекладається «книжка і сховище». Її діяльність пов’язана з суспільством протягом усієї історії його існування. Виникнення цієї соціальної організації було зумовлене потребами людства у накопиченні та зберіганні знань. Бібліотеки виникли у першому тисячолітті до н. е. і майже до середини 19 століття були досить пасивними у своїх стосунках з широким колом читачів.
Книга займає значне місце в нашому житті і є могутньою надихаючою силою для кожного із нас. Вона супроводжує людину і в радості, і в горі, втішає і заспокоює, підтримує і надихає на боротьбу з життєвими обставинами.
Незважаючи на те, що ми живемо в добу комп’ютерів та телебачення й основну інформацію отримуємо саме з них, навіть найновіші інформаційні технології ніколи не зможуть зменшити роль книги в житті людини. Ніякий комп’ютер не зможе ознайомити дитину зі світом так , як книга. Книга – вічна і неповторна.
Сьогодні ні для кого не є таємницею , що людство занурюється в прірву духовного занепаду. На жаль , це явно виражається в поведінці підростаючого покоління. Серед молоді шкільного віку часто можна почути брутальну лайку, побачити схильність до гріховних пристрастей, значно помолодшала категорія прихильників спритних напоїв . Звичайно, можна все це заперечувати, зробити вигляд, що проблем немає, але,на жаль, це – гіркі реалії нашого сьогодення .
«Сьогодні відвідувач бібліотеки - школяр .
А завтра – надія й майбутнє України.»
Найважливіше завдання шкільної бібліотеки – давати підростаючому поколінню глибокі і міцні знання з основ наук, виробляти навички і вміння застосовувати їх на практиці . Вирішальну роль у цьому процесі відіграє книга, її виховний вплив на підростаюче покоління . У плані розв’язання цієї проблеми одним з найважливіших завдань є прищеплення школярам навичок бібліотечно – бібліографічної грамотності.
Навчально – тематичний план занять з основ бібліотечно – бібліографічних знань допомагає проводити заняття з виховання культури читання школярів . Учні поступово набувають і поглиблюють знання про книгу і роботу бібліотеки : від загального ознайомлення з бібліотекою до знання змісту окремих розділів книжкового фонду і від вибору книг за допомогою картотеки «Що нам читати?».
У пропаганді основ бібліотечно – бібліографічних знань використовуються найрізноманітніші методи : бесіди , лекції , практичні заняття , доповіді і повідомлення учнів , різні види змагань .
Особливо складно прищеплювати школярам навички користування довідковою літературою. Тому вчителі – предметними активно сприяють формуванню цих навичок : завдання з будь – якого предмета подаються так , що учні змушені звертатися до словників і довідників .
Пробудженню інтересу до довідкової та науково – популярної літератури сприяє використання таких форм позакласної роботи , як олімпіади , тематичні вечори , участь у «турнірі кмітливих».
З теми «Як побудована бібліотека» учням 1 - 3-х класів шкільні бібліотекарі розповідають , що у більшості бібліотек книги видаються читачам як додому , так і для використання в читальному залі . Місце , де книги видаються додому, називається абонемент. Тут можна порадитись із бібліотекарем, що взяти для читання, які книги допоможуть краще підготувати уроки, та з багатьох інших питань, пов’язаних із книгою .
Усі книги, що є у бібліотеці , розміщені на полицях стелажів. Є тут твори про Україну , про героїв війни і праці, про космонавтів, мандрівників і, звичайно, казки .
У бібліотеці можна ознайомитися з виданнями, послухати цікаву бесіду, побувати на зустрічі з улюбленими авторами, обмінятися думками про прочитане. Ознайомитись із новими книгами допоможуть книжкові виставки, бібліографічні огляди, бесіди про книгу, літературні ранки. На найвиднішому місці розміщено словники, енциклопедії, інші книги довідкового характеру .
У бібліотеці книги розставляють за розділами залежно від змісту, з різних галузей знань. Усередині кожного з розділів книги розташовані за алфавітом прізвищ авторів або назв. Така розстановка називається систематичною.
Допомагають вибрати літературу також книжкові виставки та тематичні полиці . На них бібліотекарі завжди виставляють найкращі , найцікавіші книги. З новинками, які отримує бібліотека, можна ознайомитися на спеціальній вітрині «Нова до нас книга прийшла».
З теми «Як побудована книга» учні дізнаються , що для читання слід вибирати книги найкращі, найцікавіші , найпотрібніші. А в цьому допоможе сама книга. А бібліотекарі навчать , як вона побудована , з яких елементів складається .
Перше знайомство з книгою починається з обкладинки. Перша сторінка за обкладинкою називається титульною, тобто заглавною. Вона розповість про те, хто написав книгу, коли і де її видано. Завжди слід звертати увагу на прізвище авторів. У майбутньому це допоможе вибирати кращі з книг.
Кожна книга має назву, з якої часто можна дізнатися, про що розповідається в ній. Але так буває не завжди. Тоді прийде на допомогу підзаголовок . Це додаток до назви. Він може повідомити про зміст книги. На титульній сторінці є ще вихідні дані. Вміщуються вони завжди внизу і розповідають, коли, яким видавництвом і де було випущено книгу.
Важливим у системі бібліотечно – бібліографічних знань учнів є знайомство книгокористувачів із каталогами і картотеками шкільної бібліотеки. Це знайомство слід починати з молодшого шкільного віку, пояснюючи і показуючи зв’язок каталогів і картотек із фондом, розташуванням книг на книжкових полицях. Шкільний бібліотекар має розповісти читачам, як улаштований каталог , як ним користуватися , про каталожні роздільники і відомості про них, про бібліотечний шифр на каталожних картках , за якими можна відшукати книгу на полиці , про призначення каталожних карток, які дають інформацію про автора і назву, жанр книги, обсяг, місце, рік видання.
Читачів – старшокласників потрібно знайомити з особливостями аналітичного опису статей із журналів та науково – популярних збірників, вводити їх у картотеки, при цьому особливу увагу приділяти ознайомленню із краєзнавчою картотекою, навчити підбирати літературу про рідний край .
Навички самостійної роботи з каталогами і картотеками, набутими в дитячому та підлітковому віці, допоможуть у майбутньому значно швидше і легше освоїти довідково – бібліографічний апарат шкільної бібліотеки та бібліотек інших видів .
Сучасні шкільні навчальні програми зорієнтовані на формування у школярів уміння самостійно здобувати знання, вести пошук додаткової інформації . Тому важливо навчити школярів користуватися книгою, дати ключ до самоосвіти.
Обов’язок шкільного бібліотекаря – навчити читача використовувати додаткові джерела знань: енциклопедії, довідники, словники, довідковий апарат книги.
Знайомство школярів із довідковими виданнями шкільному бібліотекарю слід починати з молодшого шкільного віку . Саме на довідковій літературі , виданій спеціально для дітей , доцільно формувати початкові навички пошуку додаткової інформації .
До роботи щодо популяризації бібліотечно – бібліографічних знань серед молодших школярів варто залучати старшокласників . Вони можуть проводити літературні ігри, вікторини, екскурсії шкільною бібліотекою і до інших бібліотек.
Важливими в системі бібліотечно – бібліографічних знань учнів є знання структури книги, її елементів і на цій основі поглиблення навичок самоосвітньої роботи з книгою. Шкільний бібліотекар повинен ознайомити учнів із довідковим і бібліографічним апаратом книги :
--- ілюстраціями, таблицями, картами, словником спеціальних термінів;
--- списками додаткової літератури, які забезпечують краще сприймання та розуміння книги (це особливо важливо при популяризації науково – пізнавальних книг).
У своїй роботі бібліотекар може використовувати різні форми популяризації бібліотечно – бібліографічних знань.
Бесіди шкільний бібліотекар проводить, записуючи учня до шкільної бібліотеки, рекомендуючи йому книги, під час її повернення до бібліотеки та проведення підсумків читання за певний період, аналізу щоденника читання, читацького формуляра тощо.
Під час запису до бібліотеки бібліотекар знайомиться з читачем, вивчає його запити та інтереси, визначає початковий рівень бібліотечної грамотності, техніку читання (це стосується передусім школярів молодшого шкільного віку).
До проведення бесід шкільний бібліотекар повинен підготуватися, враховуючи вікові особливості читачів. Під час рекомендаційних бесід із читачами молодшого шкільного віку варто показувати їм книги, прочитати цікавий уривок із книги або ж розповісти його.
Шкільний бібліотекар повинен особливо ретельно готуватися до бібліотечно – бібліографічних бесід із читачами – першокласниками , які вперше відвідують шкільну бібліотеку. На першій зустрічі необхідно ознайомити їх із бібліотекою, розповісти про те, де створюються книги, чому треба бережно ставитися до них.
Під час видачі та повернення книги з читачами доцільно проводити найрізноманітніші за змістом та формою бесіди . Характер бесід залежить від віку , класу і рівня розвитку дитини.
Шкільному бібліотекарю слід пам’ятати, що бібліотечно – бібліографічні бесіди будуть результативними тоді, коли вони тісно пов’язані з практичною діяльністю читачів: навчальною, суспільно корисною, особистісною.
У популяризації бібліотечно – бібліографічних знань школярів важливу роль відіграють бібліотечно – бібліографічні консультації – поради шкільного бібліотекаря читачеві з якоїсь проблеми, пов’язаної з вибором літератури. Консультація проводиться біля книжкових полиць, виставок, каталогів і картотек. Ця форма індивідуальної роботи дуже важлива у спілкуванні зі старшокласниками. Під час проведення консультації бібліотекар має бути дуже тактовним, щоб своїми порадами допомогти дітям вибрати потрібні книги чи статті з періодичних видань.
Важливе завдання консультації – вказати читачеві на труднощі, з якими він може зустрітися при доборі літератури і читанні, запропонувати довідкові видання. Під час консультації бібліотекар розкриває призначення довідкового апарату книги, передмови.
Формуванню бібліотечно – бібліографічної культури учнів допоможуть бібліотечно – бібліографічні об’єднання школярів: клуби, гуртки, факультатив «Основи бібліотечно – бібліографічної культури» для учнів 8 – 9 класів. Їх завдання – розширити знання школярів про книгу, сформувати навички роботи з різними видами друкованих джерел, виробити вміння самоосвітньої роботи з книгою, навчити користуватися бібліотечними та інформаційними службами. Одночасно школярі мають можливість краще ознайомитись із професією бібліотекаря.
Використання різноманітних форм і методів (лекцій, бесід, семінарських занять, практикумів, доповідей і повідомлень, оглядів літератури , особистісно – рольових та літературних ігор, обговорення книг, журналів, зустрічей із письменниками, працівниками типографій і редакцій, екскурсій ) на заняттях бібліотечно – бібліографічних об’єднань школярів зробить їх більш привабливими для дітей.
Важливим засобом формування система бібліотечно – бібліографічних знань школярів є бібліотечно – бібліографічні уроки.
Система бібліотечно – бібліографічних уроків підпорядкована формуванню у школярів свідомого і зацікавленого ставлення до книги, потреби в систематичному читанні , навичок самостійного вибору книг для читання та їхнього пошуку в бібліотеці, вмінь правильно читати книгу, користуватися довідковими виданнями і періодикою, застосовувати здобуті знання та вміння у практичній діяльності .
Мета вивчення основ бібліографії в школі полягає передусім у тому , щоб учень сам дійшов висновку : жоден вид діяльності за сучасних умов неможливий без постійного пошуку інформації, а це пов’язано з потребою глибокого знання спеціальних джерел .
Дидактичною основою бібліотечно – бібліографічних уроків мають бути нерозривність виховних та освітніх завдань , опора на особистий життєвий і читацький досвід учнів, диференціація навчальної роботи учнів на основі врахування їхніх індивідуальних інтересів і рівня читацької підготовки .
На початку навчального року школи складають графіки проведення бібліотечно – бібліографічних уроків. У їх розробці беруть участь шкільний бібліотекар, учителі початкових класів, філологи, класні керівники. Вчителі – предметними , класні керівники включають теми цих занять до своїх планів роботи. Для проведення бібліотечних уроків можна використовувати уроки позакласного читання та години, відведені для позакласної виховної роботи. Відповідальні за організацію та контроль цієї роботи в школі заступник директора з навчально – виховної або заступник директора з виховної роботи. Деякі заняття можуть проводити працівники дитячих і юнацьких бібліотек у приміщенні своїх бібліотек.
У процесі засвоєння основ бібліотечно – бібліографічних знань доцільно використовувати різноманітні методи і форми: бесіди, лекції, практичні заняття, доповіді, повідомлення, реферати, колективні творчі справи, усні журнали, різні види змагань. При цьому слід пам’ятати, що найгірше засвоюються знання, подані в готовому вигляді. Ефективними є ті, які вимагають самостійного дослідження, спонукають до самостійного пошуку знань, до «відкриття».
Особливо складно формувати в школярів вміння працювати з довідковою, енциклопедичною, словниковою літературою. Над цією проблемою слід працювати всім учителям – предметникам, оскільки в процесі викладання основ наук завдання можна продумувати так, щоб учні систематично зверталися до словників, довідників, енциклопедичної літератури. Інтерес до довідкової, науково – пізнавальної і науково – популярної літератури допоможе використати такі форми позакласної роботи, як олімпіади, тематичні вечори, дні інформації, участь у «турнірах допитливих». Сприяти популяризації літератури про науку і техніку можуть керівники гуртків дитячої технічної творчості, творчих об’єднань.
Заняття з книжкових ілюстрацій будуть більш ефективними , коли словесник використовуватиме ілюстрації до програмних творів на уроках літератури і позакласного читання. Інтерес до роботи художника – ілюстратора зросте ще більше, якщо приурочити цій темі кілька виховних годин і використати багатий фактичний матеріал про життя і творчість видатних художників. Кожне заняття (за винятком екскурсії до бібліотеки) необхідно закінчувати домашнім завданням, виконанням якого перевіряти на наступному.
Учням середніх і старших класів під час занять варто робити нотатки в щоденнику читача.
Наприкінці кожного навчального року слід проводити підсумкові заняття – масові заходи, де школярі матимуть можливість застосувати свої бібліографічні знання. Підсумкові заняття можуть проводитись у різних формах: театралізованого свята, творчої гри, конференції, захисту творчих робіт і рефератів, подорожі, конкурсу, ділової, рольової чи літературної гри, виставка читацьких щоденників.
З’ясувати ефективність та результативність бібліотечно – бібліографічних уроків, рівня бібліотечної освіти школярів можна за допомогою діагностування.
Результативність роботи щодо формування бібліотечно – бібліографічної грамотності школярів залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, педагогічного колективу та бібліотеки, батьків, єдиного планування всієї роботи із книгою, вдало скомпонованої системи виховання бібліотечно бібліографічної культури.
План занять з основ
бібліотечно – бібліографічних знань.
(для учнів 1-11-х класів)
|
№ |
Тема заняття |
Хто виконує |
Термін виконання |
Примітка |
1- клас
|
Ознайомлення з бібліотекою |
|||||||
|
1 |
Екскурсія до бібліотеки |
бібліотекар |
вересень |
|
|||
|
2 |
Що таке бібліотека ? |
бібліотекар |
вересень |
|
|||
|
3 |
Правила користування бібліотекою |
бібліотекар |
листопад |
|
|||
|
4 |
Запис до бібліотеки |
бібліотекар |
грудень |
|
|||
|
Як читати та берегти книжки |
|||||||
|
1 |
Правила читання. Гігієна читання |
бібліотекар |
грудень |
|
|||
|
2 |
Правила бережливого ставлення до книжки. Виготовлення закладинок |
бібліотекар |
січень |
|
|||
|
3 |
Книжка – підручник, книжка -посібник |
бібліотекар |
лютий |
|
|||
|
4 |
Художні книжки, їх автори |
бібліотекар |
квітень |
|
|||
2 клас
|
Читач у бібліотеці |
||||||||||||
|
1 |
Види бібліотек, їх призначення |
бібліотекар |
вересень |
|
||||||||
|
2 |
Абонемент і читальний зал |
бібліотекар |
жовтень |
|
||||||||
|
3 |
Бібліотекар і читач |
бібліотекар |
жовтень |
|
||||||||
|
Як створюється книжка |
||||||||||||
|
1 |
Книжка у письменника |
бібліотекар |
грудень |
|
||||||||
|
2 |
Книжка у редакції |
бібліотекар |
грудень |
|
||||||||
|
3 |
Книжка в друкарні |
бібліотекар |
січень |
|
||||||||
|
Структура книжки |
||||||||||||
|
1 |
Перше знайомство зі структурою книжки: обкладинка (різні види), корінець, сторінки, малюнки |
бібліотекар |
лютий |
|
||||||||
|
2 |
Художники – ілюстратори дитячих книжок |
бібліотекар |
березень |
|
||||||||
|
Як вести «Щоденник читача» |
||||||||||||
|
1 |
Що таке «Щоденник читача», його призначення |
бібліотекар |
квітень |
|
||||||||
|
2 |
Правильний запис у «Щоденнику читача» |
бібліотекар |
травень |
|
||||||||
3 клас
|
Основні елементи книжки |
|||||||||
|
1 |
Титульний аркуш: автор, назва, вихідні дані |
бібліотекар |
вересень |
|
|||||
|
2 |
Довідкова частина : передмова,післямова, зміст |
бібліотекар |
жовтень |
|
|||||
|
Як добирати книжку |
|
||||||||
|
1 |
Відкритий доступ до книжкового фонду :розташування книжок на стелажах, закладки |
бібліотекар |
грудень |
|
|||||
|
2 |
Книжкові виставки. Плакати |
бібліотекар |
січень |
|
|||||
|
3 |
Систематичний каталог |
бібліотекар |
лютий |
|
|||||
|
Періодичні видання для молодших школярів |
|
||||||||
|
1 |
Поняття про газету та журнал |
бібліотекар |
березень |
|
|||||
|
2 |
Місцеві періодичні видання для дітей |
бібліотекар |
квітень |
|
|||||
|
3 |
Як самим створити газету |
бібліотекар |
травень |
|
|||||
4 клас
|
Науково-пізнавальна література для школярів |
||||||
|
1 |
Різноманітність тематики |
бібліотекар |
вересень |
|
||
|
2 |
Як читати науково – популярну літературу |
бібліотекар |
листопад |
|
||
|
Довідкове бюро школяра |
||||||
|
1 |
Книжки, які «знають усе», -енциклопедії, довідники |
бібліотекар |
січень |
|
||
|
2 |
Як користуватись довідковою літературою |
бібліотекар |
березень |
|
||
|
|
Бібліографічний показник – помічник в доборі книжок |
|
|
|
||
|
1 |
Для чого створюються бібліографічні покажчики, їх огляд |
бібліотекар |
травень |
|
||
5 клас
|
1 |
Вибір книги в бібліотеці. Бібліографічні покажчики |
бібліотекар |
вересень |
|
|
2 |
Як читати книгу |
бібліотекар |
жовтень |
|
|
3 |
Записи про прочитане |
бібліотекар |
грудень |
|
|
4 |
Довідкова література |
бібліотекар |
лютий |
|
|
5 |
Про книги з різних галузей |
бібліотекар |
квітень |
|
6 клас
|
1 |
Періодичні видання для учнів середнього віку |
бібліотекар |
вересень |
|
|
2 |
Книга і її створювачі, структура книги |
бібліотекар |
листопад |
|
|
3 |
Довідково-бібліографічний апарат. Вибір книги |
бібліотекар |
січень |
|
|
4 |
Моя домашня бібліотека |
бібліотекар |
березень |
|
|
5 |
Перша бібліотека в Україні |
бібліотекар |
квітень |
|
|
6 |
Що я люблю читати |
бібліотекар |
травень |
|
7 клас
|
1 |
Книги – джерело знань |
бібліотекар |
вересень |
|
|
2 |
Робота з довідковою літературою |
бібліотекар |
листопад |
|
|
3 |
Періодичні видання, адресовані учням старшого шкільного віку |
бібліотекар |
січень |
|
|
4 |
Книги про науку і техніку |
бібліотекар |
березень |
|
|
5 |
Вибір книг у бібліотеці |
бібліотекар |
квітень |
|
|
6 |
Книги з мистецтва |
бібліотекар |
травень |
|
8 клас
|
1 |
Використання різних типів бібліографічних посібників при виборі літератури |
бібліотекар |
вересень |
|
|
2 |
Методи самостійної роботи з літературою |
бібліотекар |
листопад |
|
|
3 |
Критична література |
бібліотекар |
січень |
|
|
4 |
Книга – джерело самоосвіти |
бібліотекар |
березень |
|
|
5 |
Суспільно – політична література |
бібліотекар |
квітень |
|
|
6 |
Історичні долі книг |
бібліотекар |
травень |
|
9 клас
|
1 |
Книга , її роль у розвитку людського суспільства |
бібліотекар |
листопад |
|
|
2 |
Вміння підбирати відповідну літературу заданої тематики |
бібліотекар |
квітень |
|
10 клас
|
1 |
Дискусія « Чи потрібні книги сьогодні?» |
бібліотекар |
листопад |
|
|
2 |
Робота з довідковим апаратом бібліотеки |
бібліотекар |
квітень |
|
11 клас
|
1 |
Пам’ятки для організації роботи бібліотеки: з художніми текстами, довідниками,енциклопедіями |
бібліотекар |
листопад |
|
|
2 |
Довідкові видання суспільно – політичної тематики |
бібліотекар |
квітень |
|
Зміст.
1. Вступ.
2. Діяльність шкільної бібліотеки з пропаганди бібліотечно – бібліографічних знань.
3. Напрями роботи шкільної бібліотеки у формуванні системи бібліотечно – бібліографічних знань:
а) Робота із каталогами та картотеками.
б) Робота з літературою.
в) Робота з структурою книги.
4. Форми популяризації бібліотечно – бібліографічних знань.
а) Бесіди.
б) бібліотечно – бібліографічні уроки.
5. План занять з основ бібліотечно – бібліографічних знань.
6. Список використаних джерел.
Список використаних джерел.
1.Рева О. Завдання шкільної бібліотеки.// «Рідна школа». 1998. - №1.-ст.28.- 29.
2. Соловйова І. Озброєння учнів основами бібліографічних знань та культури роботи з друкованим словом.// «Рідна школа».-1998.-№5.-ст.21-23.
3. Шкільна бібліотека.-2003.-№5.-ст.67-70.
4. Вакуляк А. З історії шкільної бібліотеки//Шкільний світ.-2001.-№19.-ст.4.
5. Шкільна бібліотека.-2002.-№4.-ст. 32-33.
6. Талалуєва Н.О. Шкільні бібліотеки в Україні кінця ХІХ ст..//Тези доповідей,-К.,1998.
7. Ільїчова Л. Педагогічна діяльність шкільного бібліотекаря.//Шкільний світ.-2001.-№6-7.-ст. 4.
8. Буряк В.К. Самостійна робота з книгою.-К.:Т-во «Знання» УРСР, 1990.-48с.
9. Библиотечна библиографические знания школьникам: Практическоэ пособие .-М.: Книжна палата, 1989.-216с.
10. Немировський Є.М. З книгою через віки.-М.: Книга, 1994.
11. Твій друг – книга: Зб. Віршів, оповідань, п’єс, спогадів, прислів’їв та приказок: Для мол. і середнього шкільного віку. – К.: Веселка, 1989.-284с.
12. Бібліотечні уроки/ Упорядник Л.Шелнстова, О.Колонкова.- К.: Вид. дім «Шкільний світ: Вид. Л. Галіцина, - 2005.-128с.
13. Библиографическа робота в библиотеке: органызация и методика. Учебник. М. «Книжная палата».1990.