Андріївські вечорниці
Андріївські вечорниці
З давніх-давен в українських селах організовували цікаві зібрання молоді під різними назвами – вулиці, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки тощо. Одним із найулюбленіших зібрань були вечорниці. Починалися вони після Покрови.
На святкових вечорницях молодь спілкувалася, відпочивала, розважалася. Тут були співи, музика, танці, спільна вечеря. Такі вечорниці пов’язувалися з певною подією чи святом.
Найбільшим дохристиянським святом осіннього та зимового циклів було свято Калити. Воно відзначалося тоді, коли закінчувалися основні сільськогосподарські роботи, і люди могли вже відпочити та приємно провести час.
Андріївські вечорниці відбулися у Ситковецькій школі нещодавно. На свято були запрошені учні 5-8 класів, батьки, вчителі. Вже зранку 11 грудня актова зала школи була сповнена загадковості та таємничості, адже саме тут мали відбутися Андріївські вечорниці, які проводили учні 7 класу.
І от дійство розпочалося. Присутні в залі повернулися в минуле та завітали на вечорниці, щоб відчути красу та поезію стародавніх українських обрядів.
Діти розповіли про суть свята, його християнську основу. Адже 13 грудня церква вшановує пам’ять рівноапостольного Андрія Первозванного, якого вважають не лише покровителем Української церкви, а й засновником Києва. І хоча Андрій Первозванний – християнський святий, але народні звичаї та обряди цього свята мають древніше, дохристиянське походження.
Господиня (Пустовіт Ліза) готувала своїм гостям вечерю. Галя (Ковальчук Аліна) разом з подругами завітала до неї в гості. Гадань та ворожінь на святі Андрія було безліч. Дівчата (Вознюк Альона, Бугрим Діана, Подлесна Діана, Кіт Олена, Ювшин Оксана, Блайда Валерія, Козловська Альона), слухаючи розпорядження господині, ліпили вареники, прикрашали калиту, співали, танцювали, розповідали небилиці.
Не обійшлися вечорниці і без парубків. Сюди завітав гурт хлопців (Бомко Денис, Бевз Андрій, Воронков Микола, Менюк Володя, Царюк Авксентій, Голота Олександр), на чолі яких був Грицько (Дишкант Сергій), які намагалися розвеселити присутніх дотепними жартами та інсценівками, народними піснями.
На завершення дійства учасники продемонстрували обряд кусання калити. Спочатку обрали пана Калитинського (Бевза Андрія), який тримав калиту, а потім учасники вечорниць і всі охочі мали змогу спробувати свої сили і відкусити її шматочок. Того, кому не вдалося це зробити, обмазували сажею.
Завершальним етапом свята було пригощання усіх учасників калитою, смачними домашніми українськими варениками та пирогами.
Усе пройшло добре, гості були задоволені. А веселий настрій та позитив, отримані на вечорницях, залишаться надовго.
Костюк Л.В., класний керівник 7 класу